Людина, що скреготить зубами уві сні, зазвичай про це не знає. Дізнається від партнера, якого розбудив дивний звук, або від стоматолога, який помітив стертість емалі на черговому огляді. До того моменту бруксизм може роками непомітно руйнувати зуби, суглоби і якість сну.

Що таке бруксизм і наскільки він поширений

Бруксизм — це мимовільне скорочення жувальних м'язів під час сну або в стані неспання, що супроводжується стисканням або скреготінням зубами. Не просто звичка або нервовий тік. Це нейром'язовий розлад, який задіює одні з найсильніших м'язів людського тіла.

Жувальні м'язи здатні розвивати тиск до 400-500 кг на квадратний сантиметр. У стані бруксизму цей тиск прикладається до зубів не під час їжі, а вночі, коли свідомий контроль відсутній. Зуби не призначені для такого навантаження в режимі нон-стоп.

За різними даними, від 8 до 31% дорослих мають прояви бруксизму різного ступеня. Цифри розходяться через складність діагностики — багато випадків просто не виявляють. Серед дітей поширеність вища, але з віком більшість переростають.

Чому це відбувається: від стресу до анатомії

Єдиної причини немає. Бруксизм — мультифакторний стан, де кілька факторів накладаються один на одного.

Стрес і тривога — найочевидніший тригер. Нервова система в стані хронічного напруження шукає вихід, м'язи накопичують напругу. Вночі, коли кортизол ще не спав остаточно, жувальні м'язи продовжують "відпрацьовувати" денний стрес. Кількість пацієнтів з бруксизмом помітно зросла після 2020 року — кореляція з пандемічною тривогою і воєнним стресом очевидна.

Прикус і зубощелепні аномалії теж відіграють роль. Нерівномірний контакт зубів при змиканні, неправильне положення нижньої щелепи — мозок намагається "знайти" зручне положення навіть уві сні, що провокує переміщення щелепи і скрегіт.

Синдром обструктивного апное сну пов'язаний з бруксизмом тісніше, ніж здається. Коли дихання на секунди зупиняється, мозок дає сигнал пробудження. Жувальні м'язи скорочуються як частина захисної реакції. Тому бруксизм і хропіння часто йдуть разом.

Неврологічний компонент підтверджується тим, що певні препарати можуть провокувати або посилювати бруксизм. Антидепресанти групи СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну), психостимулятори, деякі антипсихотики — побічний ефект, про який пацієнтів не завжди попереджають. Якщо скрегіт з'явився після зміни схеми лікування, варто повідомити лікаря.

Як зрозуміти, що у вас бруксизм

Живете самі — не почуєте характерного звуку. Але є інші ознаки, які помічаєте вранці або протягом дня.

Біль або скутість у жувальних м'язах після пробудження — один з головних симптомів. Відчуття, ніби всю ніч жували щось тверде. М'язи стомлені, щелепа важка. Протягом дня розходиться, але наступного ранку — те саме.

Головний біль у скроневій ділянці, особливо вранці. Скроневий м'яз бере активну участь у стисканні щелеп, за ніч він перевантажується. Такі головні болі часто приймають за мігрень або наслідок "неправильної подушки".

Стертість зубів — те, що бачить стоматолог на огляді. Ріжучі краї різців стають плоскими, жувальні горбки на молярах (великі кутні) згладжуються. У нормі зуби зношуються повільно, десятиліттями. За бруксизму той самий обсяг стертості може накопичитись за 3-5 років.

Тріщини в емалі, підвищена чутливість зубів, розхитування без видимих причин — все це може бути наслідком нічних перевантажень. Навіть дискомфорт у вусі або клацання при відкриванні рота — ознаки, що скронево-нижньощелепний суглоб зазнав впливу.

Приклад з практики

Жінка 36-ти років звернулась зі скаргами на хронічний головний біль у скронях і "стомленість обличчя" вранці. Лікувалась у невролога — міопатія, синдром хронічної втоми, різні діагнози. Лікування допомагало мало. Під час стоматологічного огляду виявили: різці частково стерті, на молярах — мікротріщини емалі, гіпертрофія жувальних м'язів, яка візуально змінила контур обличчя в ділянці кутів щелепи. Класична картина тривалого бруксизму.

Наслідки, які накопичуються роками

Стертість емалі незворотна. Коли горбки та ріжучі краї зникають, без протезування їх не повернути. Стерті зуби чутливіші, більш вразливі до карієсу, виглядають коротшими. Посмішка змінюється, обличчя може набути "стиснутого" вигляду через зменшення висоти прикусу.

Скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС) — один з найскладніших суглобів тіла. Хронічне перевантаження при бруксизмі призводить до його дисфункції. Клацання, хрускіт, обмеження відкривання рота, біль при жуванні — дисфункція СНЩС серйозно знижує якість життя. Лікувати її складно і довго.

Пародонт теж страждає. Зв'язковий апарат зубів не розрахований на надмірний тиск. Зуби починають розхитуватись навіть за здорових ясен. Після лікування пародонтиту бруксизм може звести результат нанівець, якщо не усунути причину.

Психологічний аспект не менш важливий. Порушений сон через постійні мікропробудження, хронічна втома, головні болі — все це впливає на настрій, концентрацію, продуктивність. Замкнене коло: стрес провокує бруксизм, бруксизм погіршує якість сну, поганий сон посилює стрес.

Оклюзійні шини: захист, але не лікування

Найпоширеніший стоматологічний метод — виготовлення індивідуальної оклюзійної шини. Це жорстка або напівжорстка конструкція, яку одягають на ніч. Зуби стискаються не один об одного, а через шину — навантаження рівномірно розподіляється, емаль не стирається.

Важливо розуміти: шина захищає зуби, але не зупиняє сам бруксизм. М'язи продовжують скорочуватись, суглоб продовжує навантажуватись. Шина — це бронежилет, а не лікування хвороби.

Аптечні термопластичні шини — не альтернатива індивідуальним. М'яка гумова капа може навіть посилити стискання — жувальні м'язи рефлекторно давлять сильніше на м'який предмет між зубами. Індивідуальна тверда шина виготовляється за відбитками, точно відтворює прикус і служить роками.

Ботулінотерапія жувальних м'язів

Ін'єкції ботулінічного токсину в жувальні м'язи — один з найефективніших методів за вираженого бруксизму. Препарат частково блокує нервово-м'язову передачу, м'яз скорочується слабше. Ефект — значне зниження сили стискання протягом 4-6 місяців.

Побічний ефект, який деякі вважають бонусом: гіпертрофовані жувальні м'язи зменшуються в об'ємі. Обличчя у кутах щелепи стає вужчим, овал змінюється. Те, що в естетичній медицині роблять навмисно для корекції форми обличчя, при бруксизмі відбувається як наслідок лікування.

Фізіотерапія та робота з тілом

М'язи, що роками перебували в гіпертонусі, потребують реабілітації. Фізіотерапія — ультразвук, лазер, магнітотерапія на ділянку СНЩС і жувальних м'язів — знімає запалення, покращує кровообіг, зменшує больовий синдром.

Масаж жувальних і скроневих м'язів — ефективний і часто недооцінений метод. Спеціаліст працює з тригерними точками, розслаблює спазмовані ділянки. Перші сеанси болісні — м'язи щільні, реагують на тиск. Після 5-7 сеансів відчувається суттєва різниця.

Постуральна корекція теж важлива. Бруксизм часто пов'язаний з напруженням шийного відділу хребта, неправильним положенням голови. Остеопатія, кінезіотейпування, вправи для шиї входять у комплексну програму лікування.

Психотерапевтичний компонент

Якщо бруксизм тригерований стресом, без роботи з причиною ефект від стоматологічного лікування тимчасовий. Шина захищає зуби, ботокс знімає м'язову гіпертрофію, але нервова система продовжує "шукати" вихід для напруги.

Когнітивно-поведінкова терапія показала ефективність у зменшенні бруксизму в дослідженнях. Робота з тривогою, навички релаксації, зміна реакцій на стрес — це не швидко, але впливає на першопричину. Техніки прогресивної м'язової релаксації перед сном зменшують загальний тонус, жувальні м'язи теж розслаблюються.

Якщо бруксизм пов'язаний з апное, потрібна консультація сомнолога, можливо СІПАП-терапія. Лікування апное нерідко значно зменшує бруксизм без специфічного стоматологічного втручання.

Відновлення зубів після бруксизму

Коли активна фаза лікування завершена і нічні перевантаження під контролем, можна відновлювати стерті зуби. Раніше немає сенсу: нові реставрації зітруться так само.

Вибір методу залежить від ступеня стертості. Невелика — композитна реставрація, відновлення форми прямим методом. Значна стертість з втратою висоти прикусу — комплексна реабілітація з коронками або вінірами на всі зуби. Це складне, тривале і дороге лікування, якого можна було уникнути за раннього виявлення.

Важливо відновлювати прикус поступово, даючи щелепі адаптуватись. Різка зміна висоти прикусу може спровокувати больовий синдром в СНЩС. Реабілітація після тривалого бруксизму — робота команди: ортопед, ортодонт, фізіотерапевт.

Бруксизм у дітей: окрема історія

Скрегіт зубами у дітей 3-7 років — поширене явище, яке часто минає само. Причини відрізняються від дорослих: зміна молочних зубів на постійні, адаптація прикусу, незрілість нервової системи. У більшості дітей бруксизм зникає до підліткового віку.

Але якщо скрегіт інтенсивний, зуби помітно стираються, дитина скаржиться на біль у щелепі, варто звернутись до стоматолога. Іноді це ознака гострицевої інвазії (паразитарне захворювання), підвищеної тривожності або неврологічних особливостей, що потребує уваги.

Бруксизм — не просто "нервовий тік". Це сигнал, що нервова система або зубощелепна система потребує уваги. Чим раніше виявити і почати лікування, тим більше шансів зберегти зуби та уникнути хронічного болю.

Записатися на консультацію до стоматолога можна телефоном або через онлайн-форму на веб-сайті нашого медичного центру.