Головний біль — одна з найпоширеніших скарг у неврологічній практиці. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько половини дорослих у світі хоча б раз на рік мають епізоди головного болю. Але «болить голова» — це не діагноз. Це симптом, за яким можуть стояти принципово різні механізми, різні причини і, що найважливіше, різне лікування.

Найпоширеніші типи первинного головного болю — мігрень і головний біль напруги. Їх плутають постійно. Людина роками п'є знеболювальні, які не дають стійкого ефекту, або навпаки — лікує мігрень як «звичайний» біль і дивується, чому не допомагає. А різниця між ними принципова. І її можна визначити ще до будь-яких обстежень, якщо знати, на що звертати увагу.

Мігрень — це не просто «дуже сильний головний біль»

Мігрень — неврологічне захворювання. Не психосоматика, не вигадка і не перебільшення. В основі лежить складний каскад змін у мозку: активація тригемінальної системи, вивільнення нейропептидів, запалення навколо судин твердої мозкової оболонки, зміни в обробці больових сигналів. Це не «голова болить від судин» у побутовому розумінні. Механізм набагато складніший.

Мігрень посідає третє місце серед найпоширеніших захворювань у світі і сьоме — серед причин непрацездатності. Жінки хворіють утричі частіше за чоловіків — значну роль відіграє гормональний фактор. Пік захворюваності — 25–55 років, тобто найактивніший період життя. Генетична схильність підтверджена: якщо мігрень є у одного з батьків, ризик для дитини становить близько 50%.

Як розпізнати мігрень

Мігренозний напад має кілька характерних рис, які відрізняють його від інших типів головного болю.

Біль при мігрені — односторонній, принаймні на початку нападу. Пульсуючий, середньої або високої інтенсивності. Посилюється від фізичного навантаження — навіть ходьба сходами або нахил голови робить його гіршим. Тривалість нападу — від 4 до 72 годин без лікування. Супроводжується нудотою, іноді блюванням, непереносимістю яскравого світла і гучних звуків. Людина хоче лежати в темній тихій кімнаті — це реакція на гіперзбудливість нервової системи під час нападу.

Приблизно у 25–30% хворих на мігрень є аура — неврологічні симптоми, що передують болю або супроводжують його. Найчастіше — зорові: мерехтіння, зигзагоподібні лінії, тимчасові сліпі плями у полі зору. Рідше — оніміння або поколювання в руці, обличчі, порушення мови. Аура триває від 5 до 60 хвилин і повністю зникає.

34-річна пацієнтка зверталась до різних лікарів роками зі скаргами на сильний головний біль, нудоту і непереносимість світла. Отримувала різні діагнози — вегетосудинна дистонія, остеохондроз, «перевтома». Пила знеболювальні майже щотижня. Невролог на першій консультації діагностував мігрень без аури і призначив відповідну терапію. За три місяці кількість нападів скоротилась удвічі.

Головний біль напруги — механізм і прояви

Головний біль напруги — найпоширеніший тип серед усіх первинних головних болів. За статистикою, його відчував хоча б раз у житті майже кожен. Але хронічна форма — коли біль виникає більше 15 днів на місяць — суттєво знижує якість життя і потребує серйозного підходу.

Механізм інший, ніж при мігрені. Тут головну роль відіграє напруга м'язів голови, шиї і плечового поясу у поєднанні з підвищеною чутливістю больових рецепторів. Тригери типові: хронічний стрес, тривала робота за комп'ютером в незручній позі, дефіцит сну, зневоднення, пропущений прийом їжі.

Біль при головному болі напруги — двосторонній, стискаючий або такий, що давить, немов обруч навколо голови. Інтенсивність — від легкої до помірної. Від фізичного навантаження не посилюється — це принципова відмінність від мігрені. Нудоти зазвичай немає, світло і звук не дратують так сильно, хоча підвищена чутливість можлива. Тривалість — від 30 хвилин до кількох діб.

41-річний чоловік, програміст, скаржився на щоденний тупий біль у голові — «ніби голова в лещатах». Біль з'являвся після кількох годин роботи за комп'ютером і не проходив до кінця дня. Знеболювальні допомагали, але ненадовго. Невролог виявив виражену м'язову напругу в ділянці шиї і потилиці, призначив відповідне лікування і рекомендації щодо режиму роботи. Стан суттєво покращився вже за місяць.

Що схоже і що принципово різне

Обидва типи болю можуть бути інтенсивними, обидва погіршують якість життя, обидва реагують на знеболювальні, хоч й по-різному. Але є ознаки, які допомагають розрізнити їх без жодних аналізів.

Локалізація: мігрень — переважно одностороння, головний біль напруги — двосторонній.

Характер: мігрень — пульсуючий, напруга — стискаючий, така, що давить.

Реакція на навантаження: мігрень посилюється навіть від ходьби, напруга — ні.

Супутні симптоми: нудота, світлобоязнь і боязнь звуків — характерні для мігрені, при болі напруги виражені значно менше або відсутні. Аура — винятково при мігрені.

Тривалість: мігренозний напад без лікування може тривати до трьох діб, головний біль напруги — зазвичай кілька годин, рідше довше.

Червоні прапорці — коли треба до лікаря негайно

Є ситуації, коли головний біль — це вже не мігрень і не напруга, а симптом серйознішого стану. Їх важливо знати.

Раптовий нестерпний біль, який досяг максимуму за лічені секунди — «найсильніший біль у житті» — потребує негайної медичної допомоги. Так само біль, що супроводжується температурою, ригідністю потилиці, висипом, сплутаністю свідомості або порушенням зору. Головний біль після травми голови. Біль, що вперше з'явився після 50 років. Прогресуючий біль, який посилюється з кожним тижнем.

Будь-який з цих сигналів — підстава звернутись до лікаря негайно, а не чекати планового прийому.

Лікування — що реально працює

Підхід до лікування мігрені і головного болю напруги — різний, і це ключовий момент.

При мігрені розрізняють два напрямки: купірування нападу і профілактична терапія. Для купірування використовують знеболювальні препарати і специфічні протимігренозні засоби — їх призначає невролог залежно від частоти і тяжкості нападів. Якщо напади трапляються частіше чотирьох разів на місяць або є дуже тяжкими, розглядають профілактичне лікування, яке приймають щодня незалежно від нападів. Мета — знизити частоту і інтенсивність. Це не «пити таблетки постійно заради таблеток» — це доказово ефективна стратегія.

Окремо варто сказати про абузусний головний біль. Він розвивається за надмірного і тривалого вживання знеболювальних. Людина п'є таблетки щодня, біль стає хронічним, знеболювальні перестають допомагати. Це замкнене коло, з якого важко вийти без допомоги спеціаліста.

При головному болі напруги ефективні як медикаментозні, так і немедикаментозні методи. М'язова релаксація, робота з поставою і ергономікою робочого місця, нормалізація режиму сну, управління стресом — все це дає реальний результат. Якщо хронічна форма, невролог може призначити курсове лікування для зниження м'язової збудливості і болючості.

Головний біль — не те, з чим треба просто миритись. Але самостійно розібратись у його природі і підібрати правильне лікування складно. Невролог не просто «виписує таблетки», він встановлює тип болю, шукає тригери, будує стратегію, яка справді працює саме для вас.

Записатися на консультацію до невролога можна на сайті нашого медичного центру або телефоном.