На початку травня цього року у Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) повідомили про спалах важкого респіраторного захворювання на борту нідерландського круїзного лайнера MV Hondius. Корабель із 147 пасажирами (серед них п’ятеро українців) і членами екіпажу прямував через Атлантику, коли серед пасажирів один за одним почали з'являтись випадки лихоманки з блискавичним переходом у пневмонію і гостру дихальну недостатність. Троє людей померли. У п'ятьох — підозра на інфекцію. Лабораторія в Південній Африці підтвердила: це Andes вірус — один зі штамів хантавірусу.

Новина розлетілась миттєво. І разом з нею — хвиля запитань: що це за вірус, як він потрапив на корабель, чи можна заразитись від людини до людини і чому досі немає вакцини.

Що таке хантавірус і скільки його штамів

Хантавіруси — це ціла родина РНК-вірусів, яка налічує понад 50 відомих штамів. Природний резервуар — гризуни: кожен штам асоційований з певним видом мишей або щурів. Географія поширення — практично увесь світ, але конкретні штами прив'язані до конкретних регіонів.

Умовно хантавіруси поділяють на дві групи за клінічними проявами. Штами Старого світу — Hantaan, Seoul, Puumala, Dobrava — спричиняють геморагічну лихоманку з нирковим синдромом. Це важке, але рідко летальне захворювання, поширене в Азії та Європі. Штами Нового світу — Sin Nombre, Andes та інші — викликають хантавірусний легеневий синдром. Він значно небезпечніший.

Andes вірус — особливий серед усіх штамів. По-перше, він ендемічний для Аргентини і Чилі — двох країн, які відвідали перші захворілі пасажири MV Hondius. По-друге, і це принципово, саме Andes вірус є єдиним хантавірусом, для якого зафіксована передача від людини до людини. Не масова, не легка, але реальна за тривалого тісного контакту в замкненому просторі. Саме це зробило ситуацію на кораблі особливо тривожною.

Як передається і чому випадок на кораблі особливий

Стандартний шлях зараження хантавірусом — інгаляційний. Людина вдихає аерозоль, забруднений сечею, фекаліями або слиною інфікованих гризунів. Це може статись під час прибирання в занедбаному приміщенні, ночівлі в польових умовах, роботі в сільській місцевості — скрізь, де є контакт з гризунами або їхніми слідами.

На MV Hondius гризунів не виявили. Це одразу вказувало на те, що зараження відбулось ще до посадки на корабель. За даними ВООЗ, перший пасажир, у якого з'явились симптоми, кілька місяців подорожував Аргентиною і Чилі разом з партнеркою. Вірогідно, він контактував з інфікованим гризуном або його виділеннями під час однієї з таких поїздок. Інкубаційний період хантавірусу — від одного до шести тижнів, тому на борт він потрапив уже інфікованим, але ще без симптомів.

Перший пасажир захворів 6 квітня і помер від дихальної недостатності 11 квітня просто на борту. Його партнерка, яка була в тісному контакті, зійшла на берег на острові Святої Єлени 24 квітня з шлунково-кишковими симптомами і померла по дорозі до лікарні в Йоганнесбурзі 26 квітня. Подальші випадки серед пасажирів підтвердили те, чого епідеміологи і боялись: Andes вірус передався від людини до людини в умовах тісного замкненого простору.

Станом на 4 травня 2026 року зафіксовано сім випадків — два лабораторно підтверджені і п'ять підозрюваних, три смерті, один критично хворий пацієнт. Корабель прямував до Тенерифе, де проводилась евакуація пасажирів під суворим інфекційним контролем.

Симптоми і перебіг — чому хвороба така небезпечна

Хантавірусний легеневий синдром — саме ця форма розвивається при зараженні Andes вірусом — підступний насамперед своєю швидкістю прогресування.

Початок — неспецифічний. Температура, болить голова, біль у м'язах. Нічого такого, що одразу вказувало б на небезпечну інфекцію. Саме тут і ховається головна пастка: на ранній стадії це легко сплутати з грипом або гастроентеритом.

Але за 3–6 днів від початку симптомів стан різко погіршується. Розвивається набряк легень. Артеріальний тиск падає. Без інтенсивної терапії — штучна вентиляція легень, протишокові заходи — пацієнт може померти протягом кількох годин.

Смертність при хантавірусному легеневому синдромі в Америці сягає 50%. У Азії та Європі — від 1 до 15% залежно від штаму (дані з вебсайту WHO).

Ось що розповідають іноземні лікарі. Турист, повернувся з трекінгу в Патагонії (частина території, яка знаходиться у Чилі та Аргентині). На третій день — температура 38,5°C, біль у м'язах. Але до лікаря не пішов. На п'ятий день — наростаюча задишка, виклик швидкої. Чоловіка ушпиталили у важкому стані з двобічною пневмонією і ознаками дихальної недостатності. В приймальному відділенні лікар запитав про останні подорожі, і саме ця деталь скерувала діагностичний пошук у потрібному напрямку. Аналіз підтвердив хантавірус. Два тижні в реанімації, штучна вентиляція і виписка. Але лише тому, що лікар вчасно запитав, а пацієнт згадав про Патагонію.

Два штами — дві хвороби: як розпізнати

Залежно від того, яким штамом заражена людина, хвороба розвивається принципово по-різному. І це важливо розуміти особливо тим, хто подорожує або живе в сільській місцевості.

Хантавірусний легеневий синдром — форма, характерна для американських штамів, зокрема Andes вірусу. Починається непомітно: температура 38–40°C, сильний головний біль, біль у м'язах, нудота, іноді діарея. Перші 3–5 днів — повна схожість на грип. Потім — різке погіршення. Задишка наростає за лічені години, з'являється кашель, людина не може дихати в горизонтальному положенні. Розвивається набряк легень і шок. Без реанімаційної допомоги — летальний результат. Саме ця форма вбила пасажирів MV Hondius.

Геморагічна лихоманка з нирковим синдромом — форма, характерна для європейських і азійських штамів, зокрема Puumala і Dobrava, які циркулюють в Україні. Тут інша картина. Різкий початок з високою температурою, сильним головним болем і болем у попереку. Характерна ознака — порушення зору: пелена перед очима, розмитість. На 3–5 день — зниження кількості сечі або її повна відсутність, набряки. Можлива геморагічна висипка, носові кровотечі, крововиливи в склери. Нирки — головний орган-мішень. За своєчасного лікування більшість пацієнтів одужують, але ниркова недостатність може бути тривалою.

Спільне для обох форм — раптовий початок, висока температура і виражений больовий синдром. Відмінне — у випадку американських штамів страждають легені і серцево-судинна система, при європейських — нирки і система згортання крові.

Якщо після перебування на природі, в сільській місцевості або після повернення з ендемічних регіонів з'явилась висока температура з болем у попереку або задишка — це привід їхати до лікаря і одразу розповісти, де були.

Вакцини немає — що це означає на практиці

Вакцини проти хантавірусу не існує. Як і специфічного противірусного лікування. Терапія спрямована на підтримку функцій організму: штучна вентиляція легень, корекція тиску, боротьба з набряком легень. Саме тому рання госпіталізація в заклад з повноцінним відділенням інтенсивної терапії — єдине, що реально впливає, щоб вижити, попереджають в Європейському центрі з профілактики та контролю захворювань.

Розробку вакцини проводять — кілька кандидатів проходили доклінічні і ранні клінічні дослідження. Але хантавірус — рідкісна інфекція з обмеженою географією, і фармацевтичний інтерес до неї традиційно невисокий. Спалах на MV Hondius привернув увагу світової спільноти, і цілком можливо, що це прискорить дослідження. Але вакцини найближчим часом не буде.

Лікар-терапевт з Буенос-Айреса описувала такий випадок. 28-річна пацієнтка прибрала в дідусевому будинку в селі і за два тижні потрапила до реанімації. Діагноз — хантавірусний легеневий синдром. «Вона виглядала як пацієнт з важким грипом — до четвертого дня. А потім все змінилось за кілька годин», — розповідала лікар. Жінка вижила, але лише тому, що сімейний лікар одразу уточнив, де вона була останні тижні, і скерував до інфекціоніста ще до погіршення стану.

Хто в зоні ризику і де можна заразитись

Для середньостатистичного жителя України ризик зараження хантавірусом Andes — мінімальний. Природний резервуар цього вірусу — довгохвоста рисова щуриця, яка живе винятково в Аргентині і Чилі. Без контакту з цим гризуном або його виділеннями заразитись практично неможливо.

Але є нюанс. В Україні і Європі циркулюють власні штами хантавірусів — зокрема Puumala і Dobrava. Вони викликають геморагічну лихоманку з нирковим синдромом і передаються через контакт з рудою полівкою або польовою мишею. Захворювання реєструються щороку — переважно в лісових і сільських районах, серед людей, які контактують з гризунами або їхніми слідами. В Україні таких випадків десятки щороку, повідомляють у Центрі громадського здоров’я.

У Європі в 2023 році зафіксовано 1885 підтверджених випадків хантавірусної інфекції, і це був найнижчий показник за останні п'ять років. Тобто інфекція присутня, хоча й не викликає таких спалахів, як Andes вірус в Америці (дані з вебсайту WHO).

Туристи, які планують подорожі до Аргентини, Чилі або інших ендемічних зон Південної Америки — в групі ризику. Особливо якщо маршрут передбачає трекінг, ночівлю в польових умовах або відвідування сільських районів.

Профілактика — що реально захищає

Вакцини немає. Специфічних ліків немає. І саме тому профілактика — єдина реальна лінія захисту.

Найнебезпечніший момент — прибирання в занедбаних приміщеннях, де є сліди гризунів. Підмітання піднімає в повітря пил разом з частинками висохлих виділень. Саме так найчастіше і відбувається зараження. Вологе прибирання з попереднім зволоженням поверхонь дезінфікуючим розчином, респіратор класу N95, рукавички — базова безпека в таких умовах.

В ендемічних зонах — не ночувати в будівлях з видимими слідами гризунів або без належного захисту від їх проникнення. Продукти зберігати в щільно закритих контейнерах. Не залишати їжу відкритою на природі. Після будь-якого контакту з природним середовищем — мити руки до того, як торкатись обличчя.

І найважливіше, про що рідко говорять: якщо після повернення з Аргентини, Чилі або іншої ендемічної зони з'явилась лихоманка — не вирішуйте самостійно, що це «звичайна застуда». Розкажіть лікарю, де були. Ця інформація коштує більше, ніж будь-який аналіз на першому прийомі.

Хантавірус — не нова загроза. Але спалах на MV Hondius нагадав: інфекційні захворювання не знають кордонів і не запитують, де зараз перебуваєте. Якщо ви нещодавно повернулись з Південної Америки або сільських регіонів з потенційним контактом з гризунами і відчуваєте лихоманку, біль у м'язах або будь-які респіраторні симптоми, зверніться до лікаря того ж дня. Саме час і повна інформація про маршрут поїздки можуть визначити правильний діагноз і результат лікування.

Записатися на консультацію до сімейного лікаря та інфекціоніста можна на сайті нашого медичного центру або телефоном.