Щороку навесні та восени кабінети сімейних лікарів, терапевтів та алергологів заповнюються людьми з однаковими скаргами: нежить, закладений ніс, сльозяться очі, загальна слабкість. Частина з них дійсно підхопила вірус. Інша — реагує на пилок, пил або шерсть. І ті, і інші почуваються однаково погано. Але лікування — принципово різне.

Проблема не в тому, що люди неуважні. Проблема в тому, що симптоми справді схожі. Настільки, що навіть досвідчені лікарі без додаткового обстеження іноді не можуть одразу сказати, з чим мають справу. А людина без медичної освіти — тим більше. Купує щось «від застуди», п'є тиждень, не допомагає. Купує інше. І так по колу, поки алергія не переходить у хронічний риніт або бронхіальну астму.

Як розвивається застуда

Застуда — це гостра респіраторна вірусна інфекція. Збудників багато: риновіруси, коронавіруси, аденовіруси, віруси грипу та парагрипу. Механізм один — вірус потрапляє на слизову оболонку дихальних шляхів, проникає в клітини і починає розмножуватись. Імунна система відповідає запаленням.

Ключова особливість застуди — вона розвивається поступово. Спочатку з'являється відчуття першіння в горлі або легка закладеність носа. Через день-два — повноцінний нежить з рясними виділеннями, які з часом змінюють колір з прозорого на жовтуватий або зеленуватий. Може підвищитись температура — зазвичай до 37,5–38°C. Загальна слабкість, біль у м'язах, іноді — біль у горлі.

Типова застуда триває 7–10 днів. Симптоми наростають 2–3 дні, потім поступово стихають. Якщо через 10 днів стан не покращується або погіршується, це вже привід думати про ускладнення або про те, що діагноз був неправильним від початку.

З практики: чоловік, 38 років, звернувся до терапевта з нежитем і закладеністю носа, які тривали три тижні. Лікувався самостійно — судинозвужувальні краплі, вітамін С, «щось від застуди» з аптеки. Стан не змінювався. При детальному розпитуванні виявилось: симптоми з'явились одразу після того, як він завів кота. Не застуда — алергія на котячий епітелій.

Як працює алергія

Алергія — це не інфекція і не запалення в класичному розумінні. Це помилкова реакція імунної системи на речовину, яка сама по собі нешкідлива. Пилок берези, домашній пил, шерсть тварин, харчові білки — для більшості людей це просто фонові подразники. Для алергіка — тригери, що запускають каскад імунних реакцій.

При першому контакті з алергеном організм виробляє специфічні антитіла — імуноглобулін E. Вони фіксуються на опасистих клітинах слизових оболонок. При повторному контакті алерген зв'язується з цими антитілами, і клітини вивільняють гістамін та інші медіатори запалення. Саме гістамін і спричиняє всі характерні симптоми: набряк, свербіж, рясні водянисті виділення, почервоніння.

Алергія буває сезонною — реакція на пилок дерев, трав, бур'янів — і цілорічною, коли тригер присутній постійно: кліщі домашнього пилу, плісень, епітелій тварин. Сезонна алергія в народі відома як «сінна лихоманка» або поліноз. Цілорічна — частіше проявляється хронічним ринітом, який люди роками лікують від «хронічної застуди».

З практики: дівчина 24-х років щороку з квітня по травень страждала від нежиті, сльозотечі і чхання. Антибіотики не допомагали, противірусні — теж. Алерголог призначив шкірні проби — реакція на пилок берези і вільхи. Після призначення антигістамінної терапії і початку алерген-специфічної імунотерапії нарешті розпочалася для пацієнтки нормальна весна.

Симптоми поряд — що схоже і що принципово різне

Саме тут починається плутанина. Обидва стани дають нежить, закладеність носа, загальне нездужання. Але є ознаки, які допомагають розрізнити їх ще до будь-яких аналізів.

Температура. При застуді вона майже завжди підвищується — хоча б незначно. При алергії ж  температури немає зовсім. Це один з найнадійніших розрізнювальних критеріїв.

Характер виділень з носа. За алергії вони рясні, водянисті, прозорі і такими залишаються увесь час. При застуді спочатку теж прозорі, але через 2–3 дні густішають і змінюють колір.

Свербіж. Характерний майже винятково для алергії — свербять ніс, очі, піднебіння, іноді вуха. При застуді свербежу зазвичай немає. Є першіння в горлі, але це інше відчуття.

Початок симптомів. Алергія починається різко — майже одразу після контакту з алергеном. Вийшли на вулицю в період цвітіння і за кілька хвилин вже чхаєте. Застуда наростає поступово, протягом кількох годин або доби.

Тривалість. Застуда — 7–10 днів, потім проходить. Алергія триває стільки, скільки є контакт з алергеном. Сезонна — весь сезон цвітіння. Цілорічна — постійно, з можливими коливаннями інтенсивності.

Чхання. За алергії — нападоподібне, серіями по 5–10 разів поспіль. При застуді трапляється, але значно рідше і не такими серіями.

Коли особливо легко переплутати

Весна — найскладніший сезон у цьому сенсі. Саме тоді активно цвітуть дерева і саме тоді підвищується захворюваність на ГРВІ через перепади температури та ослаблений після зими імунітет. Алергія і застуда нерідко збігаються в часі й одна маскує іншу.

Окремо варто говорити про дітей. У них симптоми ще менш специфічні, а алергія може дебютувати в будь-якому віці, навіть якщо раніше все було нормально. Дитина, яка «весь сезон хворіє» і щоразу «підхоплює нове» — це привід думати про алергічний компонент, а не просто про слабкий імунітет.

Є ще один підступний варіант — поєднання обох станів одночасно. Алергік підхоплює вірус на тлі алергічного запалення слизової, і симптоми стають настільки змішаними, що без обстеження розібратись складно навіть лікарю.

З практики: хлопчик 7-ми років щороку з березня по червень мав «часті застуди». Батьки нараховували по чотири-п'ять епізодів за сезон. Педіатр призначав противірусні. Після консультації алерголога і аналізу крові на специфічні IgE виявили поліноз на пилок злакових і дерев. Жодних застуд — один тривалий алергічний сезон, який батьки сприймали як окремі хвороби.

Як діагностують алергію

Якщо є підозра на алергію, діагностика починається з алерголога. Лікар збирає детальний анамнез: коли з'являються симптоми, чи є зв'язок з сезоном або конкретними умовами, чи є алергія у близьких родичів. Вже на цьому етапі картина нерідко стає зрозумілішою.

Шкірні проби — класичний метод діагностики. На шкіру передпліччя наносять мікродози різних алергенів і оцінюють реакцію через 15–20 хвилин. Швидко, доступно, інформативно для більшості поширених алергенів. Але є обмеження: не підходить дітям до 3–5 років, не проводиться під час загострення або на тлі прийому антигістамінних.

Аналіз крові на специфічні імуноглобуліни E — альтернатива шкірним пробам або доповнення до них. Не залежить від прийому ліків, підходить будь-якому віку, не має протипоказань. Дозволяє визначити чутливість до конкретних алергенів з широкої панелі.

Загальний аналіз крові за алергії може показати підвищений рівень еозинофілів, але це непрямий і неспецифічний маркер, сам по собі діагнозу не встановлює.

Чому самолікування — погана ідея в обох випадках

Антибіотики за вірусної застуди приймати марно і шкідливо. Вони не діють на віруси, порушують мікробіом і формують резистентність.

Антигістамінні при застуді — також не лікування. Вони можуть дещо зменшити нежить через антихолінергічну дію, але не впливають на вірус і можуть маскувати симптоми, ускладнюючи оцінку стану.

Найсерйозніший ризик самолікування при алергії — хронізація процесу. Нелікована або неправильно лікована алергія прогресує. Алергічний риніт переходить в синусит, потім — в бронхіальну астму. Це не неминуча траєкторія, але цілком реальна, якщо роками ігнорувати симптоми або лікувати не те.

Якщо нежить і закладеність носа тривають більше 10 днів, симптоми повторюються щосезону або є чіткий зв'язок з конкретними умовами, варто звернутись до лікаря. Терапевт допоможе виключити інфекційну природу і скерує до потрібного спеціаліста. Алерголог встановить конкретний тригер і підбере лікування — не симптоматичне, а справжнє.

Записатися на консультацію до сімейного лікаря, терапевта або алерголога можна на сайті нашого медичного центру або телефоном.